www.kolegiant.fora.pl :: Przegląd tematu

kolegiant

Wywiad

12 березня перед слухачами колегіуму з відкритою лекцією виступив президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» професор Сергій Квіт і саме з ним сьогоднішня наша розмова.

Редакція: Доброго дня, Сергію Мироновичу! Це ваш перший приїзд до Любліна і зокрема до колегіуму?

Проф. Сергій Квіт: Ні, я вже перебував у колегіумі в 2004 році і мав нагоду познайомитися з тодішнім канцлером Григорієм Купріяновичем та пані Надією Ткачик, хоча я, звичайно, знаю про діяльність колегіуму адже входжу до спільної польсько-української групи з питань створення польсько-українського університету.

Сергію Мироновичу, на порядку денному в колегіумі вибори нового складу самоврядування. Чи не могли б Ви поділитися у цьому контексті досвідом Могилянки? Як у Вас організовуються студенти?

У середовищі студентів нашого університету існує 28 студентських організацій, які формуються за будь-яким принципом спільних зацікавлень: наукових, музичних, культурних, спортивних тощо. Існує також Студентська колегія — орган самоврядування, у виборах до якого беруть участь всі студенти університету. Вибори відбуваються за всіма правилами жанру: передвиборчі перегони, презентація програм кандидатів, наочна агітація, зустрічі зі студентами, публічні дебати. Це викликає велике зацікавлення студентів і примушує кандидатів до ретельної підготовки та високого ступеня професіоналізму.

До речі на минулому тижні відбулися вибори до колегії. За право репрезентувати інтереси студентів боролися три команди: переможці — це п’ятеро студентів, розпочнуть втілювати в життя свою програму, а переможені формують т.зв. тіньовий уряд, який контролюватиме дії колегії. Найболючіші питання для студентів, які має вирішувати колегія – це дозвілля, гуртожитки, спорт і бізнес. Повинен зауважити, що колегія – це реальна сила. Вони повноправні члени Академічної конференції, Вченої ради, рад факультетів, стипендіальної та житлової комісій, мають свій власний бюджет, який формується за рахунок 10% від внесків у розбудову університету. Гроші з цього бюджету використовуються для надання студентам грантів на реалізацію різноманітних проектів. Процедура отримання гранту досить проста: пишеш проект, колегія його розглядає і приймає рішення про надання коштів.

Чи з-поміж себе члени колегії обирають лідера?

Ні, як такого лідера в колегії не існує. На зустріч зі мною може прийти як хтось один із членів колегії так і всі п’ятеро. Як вони хочуть так і зустрічаємося. Попередній склад колегії, до речі, був дуже активним.

Як відбувається співпраця влади університету і самоврядування?

У співпраці для нас найважливіші дві речі: по-перше, самоврядування самостійно контролює студентське життя. Це окреме життя і адміністрація туди не втручається. Я можу так сказати, що це їх простір, простір самореалізації і ми це лише заохочуємо. По-друге, формат співпраці між самоврядуванням і адміністрацією залежить від самих студентів. Ініціатива повинна виходити з їхнього боку, хоча повинен зауважити, що ініціювати зустріч можу і я. Це може бути у випадку, коли сталася якась надзвичайна подія. Так, наприклад, я підписав наказ про заборону куріння в приміщеннях університету. Реакція студентів була позитивна, свідченням чого мої накази, які були розклеєні ще в серпні і досі висять, вони вже пожовтіли, але їх ніхто не позривав. Нещодавно одного студента спіймали на порушенні цього наказу і відповідні санкції не забарилися: вчора я підписав наказ про його виключення із складу студентів. Але не лише колегія ініціює зустріч з президентом, якщо студенти мають якісь питання до адміністрації то ми виділяємо аудиторію і проводимо зустріч.

Тобто студенти досить активні. А от як Ви боретеся з пасивністю?

Так, наші студенти активні, вони мають багато медіа-ресурсів: Інтернет-портали, радіо К:)ВІТ, друковані видання, за допомогою яких відбувається швидке і оперативне інформування загалу про різноманітні події.

Щодо пасивності в студентському середовищі то ми з цим не боремося. Пасивність у громадському житті – це активність у інших сферах. Наші студенти практичноорієнтовані люди і вони самі дбають про своє майбутнє. Студент повинен сам вибрати, що йому до вподоби, ми намагаємося уможливити вибір і заохотити. Так, в університеті існує добровільний внесок у розбудову, який можна або сплатити грошима, або відбути річне двохсотгодинне стажування на будь-якій кафедрі чи відділі.

Чи є в університеті яка-небудь форма звітності адміністрації?

Щороку в квітні відбувається Академічна конференція, на якій раніше звітував лише президент, але тепер ми дещо змінили цей формат і звітується не лише президент, а й вісім віцепрезидентів. Інформація у вигляді таблиць спочатку розміщується на офіційній сторінці університету і є доступною для кожного зацікавленого, а у виступах ми розповідаємо про все інше.

Сергію Мироновичу, повертаючись до теми колегіуму, яким Ви бачите його подальший розвиток?

Однозначно, що на базі колегіуму має з’явитися університет і ми до цього питання близько підійшли: розглянули попередній статут майбутнього університету, обговорили умови функціонування.

Так, університет матиме два осередки: один в Україні, другий — в Польщі, один ректор по черзі з кожного боку, два проректори, відповідно з України і Польщі, паритетне фінансування і саме з цим пунктом найбільше проблем, бо через кризу Україна поки що не може гарантувати стабільного фінансування. Але, не дивлячись на поки що існуючі проблеми, я вважаю, що майбутній університет має стати прикладом інноваційного розвитку, кооперація потрібна з кількох точок зору:

польсько-українське порозуміння;
наукові дослідження;
спільні проекти.

Це може бути нова традиція, новий діалог і взаєморозуміння, що дуже важливо. Цей університет потрібен для Нової Європи, яка повинна мислити категоріями цінностей, а не сьогочасними вигодами та інтересами, показуючи іноді вкрай ганебний приклад поведінки деяких країн.

Що Ви думаєте про співпрацю Могилянки і колегіуму?

Передумови для такої співпраці є, але подавайте пропозиції і ми будемо їх розглядати. Загалом то це може бути створення з нашою Докторською школою спільних напрямків досліджень чи, наприклад, спільна програма з історичних досліджень, бо в нас краще розвинене вивчення козаччини, але не так сильно ХХ століття, тому проекти можуть бути та для цього треба проявляти ініціативу і виходити з конкретними пропозиціями.

Дякуємо за інтерв’ю.

Наостанок декілька цікавих думок професора Сергія Квіта, висловлених під час відкритої лекції 12 березня:

«…ми (українці — Ред.) повинні самі про себе свідчити добре…»
«…кожну владу треба підозрювати в домінуванні…»
«…непотрібно орієнтуватися на гірших, треба брати приклад з кращих…»

Zródło: KOLEҐIANT — Pismo Słuchaczy i Przyjaciół EKPiUU w Lublinie, Nr 2 (5), kwiecień—czerwiec 2009 r., s.3—5.